Актуальні питання та особливості оподаткування фізичних осіб – підприємців

Актуальні питання та особливості оподаткування фізичних осіб – підприємців („гаряча лінія” у Ленінській ДПІ)

На запитання платників податків відповідає начальник управління оподаткування фізичних осіб Алдошина Надія Валентинівна.

Як оподатковуються доходи від здавання в оренду власного приміщення приватним підприємцем, який здійснює діяльність на спрощеній системі оподаткування ( у свідоцтві про сплату єдиного податку не зазначено вид діяльності – надання нерухомості в оренду)?
У такому випадку він як фізична особа (а не як підприємець) може укласти договір оренди власного приміщення, і такі доходи протягом року підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб відповідно до п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV (зі змінами та доповненнями).

Під час виплати такого доходу податок має бути утримано податковим агентом (якщо договір оренди укладено з підприємством або з іншим підприємцем) за ставкою, встановленою п. 7.1 ст. 7 Закону № 889-IV (15 % від об'єкта оподаткування).

Якщо договір оренди укладено з особою, яка не є податковим агентом, то така фізична особа – орендодавець повинна подати річну податкову декларацію і зазначити в ній суму доходу, одержаного від здавання в оренду.

Як оподатковуються доходи, одержані приватним підприємцем поза межами підприємницької діяльності, зокрема, від продажу власного будинку?
Згідно з п. 9.12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV (далі – Закон № 889) оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах підприємницької діяльності без створення юридичної особи, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань. 

Якщо фізична особа – суб'єкт підприємницької діяльності отримує інші доходи, ніж визначені у пп. 9.12.1 Закону № 889, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є суб'єктами підприємницької діяльності (пп. 9.12.2 цього ж Закону).

Відповідно до ст. 325 Цивільного кодексу України суб'єктом права приватної власності є саме фізична особа. Кодекс не встановлює такого суб'єкта права приватної власності, як фізична особа – підприємець. Тобто, оподаткування операцій з продажу такого нерухомого майна регламентується ст. 11 Закону № 889, де встановлено, що отриманий власником об'єкта нерухомості від його продажу дохід (а не прибуток) підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб за ставкою 5 відсотків.

Які встановлені розміри єдиного податку для фізичних осіб-підприємців, чи залежать вони від результатів підприємницької діяльності?
Згідно з Указом Президента України від 28 червня 1999 р. N 746/99 "Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 р. N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" фізична особа - платник єдиного податку сплачує єдиний податок у фіксованому розмірі, який встановлюється місцевими радами за місцем державної реєстрації цього платника залежно від виду діяльності в межах від 20 до 200 грн. на місяць, і розмір єдиного податку не залежить від результатів підприємницької діяльності (доходу, збитків чи відсутності діяльності) при умові, що обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 500 тис. грн. на календарний рік.

Які зміни щодо здійснення діяльності платниками фіксованого розміру податку передбачає проект Податкового кодексу України?
У проекті Податкового кодексу передбачено:

• на період з 1 січня 2010 року до 31 грудня 2015 року для платників фіксованого податку, обсяг доходу яких протягом чотирьох послідовних податкових періодів не перевищує 119000 гривень, установлюється нульова ставка податку;
• платники фіксованого податку зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару;
• платники фіксованого податку та члени їх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, сплачують внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у порядку визначеному законом;
• платники фіксованого податку застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", крім осіб, які здійснюють реалізацію сільськогосподарської продукції вітчизняного виробництва.

Відділ масово-роз’яснювальної
роботи та звернень громадян
ДПІ у Ленінському районі м. Харкова

Про порядок заповнення довідки щодо залишку сум від’ємного значення попереднього податкового періоду

Згідно листа від 15.07.2010 р. №14134/7/16-1117 Державної податкової адміністрації щодо порядку заповнення Довідки щодо залишку сум від'ємного значення попереднього податкового періоду, які після бюджетного відшкодування включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) повідомляємо наступне.

Відповідно до пункту 5.12 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість (затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 р. N 166) у разі заповнення рядка 24 податкової декларації з податку на додану вартість обов'язковим є подання Довідки.

Дані рядків 24 та 26 податкової декларації з податку на додану вартість відповідного звітного періоду відображаються в колонках 3 та 5 підсумкового рядка Довідки.

Наступне розподілення (у відповідних колонках) по періодах виникнення (колонка 2) податкового кредиту, за рахунок якого вони сформовані, здійснюється виходячи з оплаченої суми.

У колонці 5 відображається неоплачена частина від'ємного значення, розрахована як різниця між сумою, зазначеною у відповідному рядку колонки 5 Довідки за попередній звітний період (ряд 26 Декларації) і сумою відповідного рядка колонки 4 Довідки поточного звітного періоду (оплачена сума).

Відділ масово-роз’яснювальної
роботи та звернень громадян
ДПІ у Ленінському районі м. Харкова

Перелік підприємств, які мають заборгованість до бюджету станом на 30.08.2010р.

ДПІ у Ленінському районі м. Харкова на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України „Про додаткові заходи щодо мобілізації доходів бюджету у другому півріччі 2009 року” від 17 липня 2009 р. № 837-р надає перелік суб”єктів господарювання Ленінського району м. Харкова , які мають податковий борг станом на 30.08.2010р.

ПФ "ВАЛЬКIРIЯ"
АТ "УКРМIСЦЕВПРОМПРОЕКТ"
НВП "АЛЬЯНС-СЕРВIС 98"
ТОВ "ЛЕНРБУ"
ВАТ "ПИВЗАВОД IВАНIВСЬКИЙ"
АТ "УКРЕНЕРГОСНАБ"
ДП "СМП-166"
ТОВ "ДАКТIЛЬ"
ВАТ "ПИВЗАВОД IВАНIВСЬКИЙ"

Відділ масово – роз’яснювальної
роботи та звернень громадян
ДПІ у Ленінському районі м. Харкова

Про штрафні санкції за проведення розрахунків через незареєстрований реєстратор розрахункових операцій

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", із змінами і доповненнями, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до ст. 2 розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

До суб'єкта господарювання, який здійснював розрахункові операції через незареєстрований, неопломбований у встановленому порядку та непереведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням документів не встановленої форми, застосовуються фінансові санкції згідно з п. 1 та 2 ст. 17 Закону N 265, а саме:

• у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за здійснення розрахункових операцій через незареєстрований, неопломбований у встановленому порядку та непереведений у фіскальний режим роботи РРО;

• та у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів за нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції у разі, якщо перевіркою доказово встановлено суму розрахункових операцій, проведених без видачі особі, яка отримує або повертає товар розрахункового документа встановленої форми.

Відділ масово-роз’яснювальної
роботи та звернень громадян
ДПІ у Ленінському районі м. Харкова

Щодо оподаткування доходів від продажу протягом звітного податкового року більш ніж одного із об'єктів рухомого майна

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. N 889 (далі - Закон), яким визначено, що об'єктом оподаткування платника податку є, зокрема, доходи з джерелом походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті, в т. ч. і доходи від продажу рухомого майна (ст. 2 та ст. 12 Закону).

Оподаткування доходів фізичних осіб, одержаних від продажу рухомого майна регламентується ст. 12 Закону, відповідно до п. 12.5 якої податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів рухомого майна є нотаріус, який посвідчує відповідний договір або дійсність підписів сторін угоди за наявності документа про сплату податку сторонами договору.

Для оформлення договору продажу рухомого майна платник податку зобов'язаний здійснити дії щодо сплати податку з доходу від операцій з відчуження об'єктів рухомого майна за ставкою п. 7.1 ст. 7 (15 %), а нотаріус - дії щодо контролю за сплатою податку та подання інформації податковому органу в порядку, передбаченому в п. 11.3 ст. 11 цього Закону.

Пунктом 12.2 статті 12 Закону встановлено, що як виняток, при продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою в розмірі 1 відсотка від вартості такого об'єкта рухомого майна за умови сплати (перерахування) ним суми державного мита до бюджету або суми плати нотаріусу за нотаріальне посвідчення відповідного договору до такого посвідчення.

Кількість продажів об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна в податковому році до створення єдиного інформаційного ресурсу транспортних засобів визначається фізичною особою - платником податку виключно на підставі самостійного визначення заяви, в якій вона самостійно зазначає черговості такого продажу, що також зазначається у відповідному пункті договору купівлі-продажу.

Якщо особа, яка здійснила продаж рухомого майна протягом звітного року більше ніж одного із зазначених у п. 12.2 ст. 12 Закону 889 об'єктів і не повідомила про це нотаріуса при оформленні договору купівлі - продажу, то така особа несе відповідальність за сплату податку відповідно до пп. "б" п. 20.2 ст. 20 Закону 889.

Відділ масово-роз’яснювальної
роботи та звернень громадян
ДПІ у Ленінському районі м. Харкова

Щодо оподаткування спадщини

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується прийнятим Верховною Радою України 22.05.2003 Законом України за N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон), згідно із п. 1.2 ст. 1 якого дохід - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у т. ч. цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регламентується ст. 13 Закону, якою встановлено декілька ставок для оподаткування доходів платника податку, одержаних у вигляді спадщини в залежності від ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем та резидентського статусу спадкодавця та спадкоємця.

Згідно із Законом (пп. 1.20.4 п. 1.20 ст. 1) членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

Відповідно до ст. 13 Закону при отриманні будь-якого об'єкта спадщини спадкоємцями, що є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, такий дохід підлягає оподаткуванню за нульовою ставкою податку;

при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, - за ставкою податку, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону, до будь-якого об'єкта спадщини (5 відсотків від об’єкта оподаткування);

при отриманні спадщини будь-яким спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента - за ставкою податку, визначеною пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, до будь-якого об'єкта спадщини ( 15 відсотків від об'єкта оподаткування).

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).

Подання податкової декларації та сплата податку із зазначеного доходу здійснюються згідно із законодавством.

Нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину податковому органу у строки, встановлені для податкового кварталу.

Також повідомляємо, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 N 527-р "Питання декларування фізичними особами майнового стану та доходів" фізичні особи - платники податку, що одержали дохід у вигляді спадщини, який згідно із Законом оподатковується за нульовою ставкою, не зобов'язані включати вартість (суму) такої спадщини до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до податкового органу за місцем своєї податкової адреси, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

Відділ масово-роз’яснювальної
роботи та звернень громадян
ДПІ у Ленінському районі м. Харкова

Щодо податкової соціальної пільги фізичним особам, які є інвалідами з дитинства II групи

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється прийнятим Верховною Радою України 22.05.2003 р. Законом України за N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон), який передбачає надання пільги всім громадянам (незалежно від розміру одержаного доходу) - у вигляді невключення до об'єкту оподаткування окремих видів доходів, а для малозабезпечених платників - ще й у вигляді податкової соціальної пільги.

Так, у будь-якої особи незалежно від рівня її доходів та належності до будь-якої категорії, не підлягають оподаткуванню суми державної матеріальної та соціальної допомоги у вигляді адресних виплат коштів та надання соціальних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій, винагород та страхових виплат, які отримуються платником податку відповідно з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно із законом (пп. 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 Закону).

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата виключно за одним місцем його нарахування (виплати).

Поняття "заробітна плата" наведено у п. 1.3 "д" ст. 1 Закону, згідно з яким "заробітна плата" - це доходи, нараховані (виплачені, надані) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом (абзац третій п. 1.1 ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 6 Закону ця пільга встановлюється в залежності від категорій платників у розмірах 100, 150 та 200 відсотків від мінімальної заробітної плати та застосовується до нарахованого місячного доходу платника податку у вигляді заробітної плати у разі, якщо її розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленої на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень. Тобто, у поточному році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 1220 грн. на місяць (869 грн. х 1,4).

З урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня 2010 року (869 грн. на місяць) та Прикінцевих положень Закону, у поточному році розмір податкової соціальної пільги для всіх платників податку, чий розмір заробітної плати не перевищує вказану вище суму, становить 434,50 грн. (869 грн. х 50 %) (пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону).

Відповідно до пп. 6.1.2 "є" п. 6.1 ст. 6 Закону інваліди I або II групи, у тому числі з дитинства, мають право на підвищений розмір податкової соціальної пільги (150 відсотків), що у 2010 році становить 651,75 грн. на місяць (434,50 грн. х 150 %), при умові додержання вимог щодо неперевищення вказаного розміру заробітної плати (1220 грн.).

Підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону передбачено, що платник податку, який має право на застосування податкової соціальної пільги, більшої, ніж передбачена пп. 6.1.1 п. 6.1 цієї статті, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги та додає відповідні підтверджуючі документи за формою, визначеною центральним податковим органом.

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися з податкового періоду (місяця), у якому одержано таку заяву та підтвердні документи, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги" від 26.12.2003 р. N 2035.

До доходів, відмінних від заробітної плати, застосування податкової соціальної пільги будь-якій пільговій категорії платників Законом не передбачено.

Відділ масово-роз’яснювальної
роботи та звернень громадян
ДПІ у Ленінському районі м. Харкова

Самостійне визначення іноземцем статусу резидента України

Згідно з частиною другою статті 67 Конституції України усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 1.14 ст. 1 Закону місце постійного або переважного проживання платника податку - це його податкова адреса (місце податкової реєстрації платника податку).

Наказом ДПА України від 22.09.2003 N 442 "Про затвердження Інструкції про податковий кредит" визначено, що податковою адресою фізичної особи є місце постійного або переважного проживання платника податку, місце податкової реєстрації платника податку, визначене згідно із законодавством.

Також у пункті 3.5 наказу Державної податкової адміністрації України від 19.02.98 N 80 "Про затвердження Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів)" зазначено, що місцем обліку платників податків є відповідний орган державної податкової служби за їх зареєстрованим місцезнаходженням.

Згідно із ст. 3 Закону України від 11 грудня 2003 року N 1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" місцем проживання фізичної особи є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік. При цьому згідно з цим Законом відомості про місце проживання мають бути внесені до паспортного документу з зазначенням адреси житла та внесення цих даних в реєстраційний облік, що здійснюється відповідним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Отже, для одержання Повідомлення про самостійне визначення іноземцем статусу резидента України він (його уповноважена особа) має звертатися до податкового органу за місцем свого проживання в Україні, зареєстрованим відповідно до законодавства.

Відділ масово-роз’яснювальної
роботи та звернень громадян
ДПІ у Ленінському районі м. Харкова

Щодо визначення фінансового результату операцій з інвестиційними активами

Згідно із підпунктом 4.2.13 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 22.05.2003 р. N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон N 889) до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається, зокрема, інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 4.3.3 та 4.3.17 статті 4 вищевказаного Закону.

Порядок оподаткування інвестиційного прибутку регламентується пунктом 9.6 статті 9 Закону N 889. Так, підпунктом 9.6.6 пункту 9.6 статті 9 вищевказаного Закону встановлено, що до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року, який оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 Закону N 889.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Відповідно до частини першої підпункту 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 Закону N 889 інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу.

Щодо визначення економічної сутності терміна "витрати", то відповідно до пп. 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 Закону України від 28.12.94 р. N 334 "Про оподаткування прибутку підприємств" під терміном "витрати", понесені (нараховані) платником податку у зв'язку із придбанням цінних паперів і деривативів, слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

Відділ масово-роз’яснювальної
роботи та звернень громадян
ДПІ у Ленінському районі м. Харкова

• С экономической точки зрения дефолт Греции уже стал фактом | 11:25, 26.01.12
• 2012: торговые войны и протекционизм | 11:16, 06.01.12
• О сухарном механизме. Европейский предмаркет. | 16:19, 16.12.11
• Экономия за чужой счет | 15:20, 14.12.11
• Деньги подорожали | 16:10, 14.11.11